Підбір обладнання

1. З чого починається підбір обладнання

Перший крок — зрозуміти приміщення та процес: що там відбувається, які є джерела тепла, пилу, вологи, запахів, скільки людей працює.

• тип приміщення (склад, цех, ферма, магазин, котельня тощо);
• габарити: довжина, ширина, висота, наявність антресолей або окремих зон;
• що там зберігають або виробляють, чи є пил/дим/волога;
• скільки людей працює одночасно, який режим (8 годин/добу, 24/7).

2. Базовий розрахунок повітрообміну

Для більшості об’єктів використовуємо кратність повітрообміну та об’єм приміщення. Класична формула:

L = n × V

де L — потрібна витрата повітря, м³/год;
n — кратність повітрообміну (разів/год);
V — об’єм приміщення, м³.

Для складів зазвичай n = 2–4, для цехів 4–10, для фарбувальних камер — ще більше. Точне значення беремо з урахуванням процесу та норм.

3. Вибір типу вентилятора

Після того як ми знаємо необхідну L, дивимось де і як можна поставити вентилятори:

• настінні осьові — коли можна зробити пряме викидання через стіну;
• дахові — коли зручно виходити на покрівлю;
• радіальні — коли є мережа повітроводів або потрібен підвищений тиск;
• канальні — коли вентиляція ховається в повітроводах, стелях, шахтах;
• димососи, пилові вентилятори — для диму, пилу, важких умов.

На цьому етапі ми формуємо 2–3 варіанти:

• мінімальний (щоб «запрацювало»);
• оптимальний (баланс бюджету й ефективності);
• розширений (з запасом по продуктивності й автоматизації).

4. Що отримує клієнт

• розрахунок повітрообміну з поясненнями словами, а не лише цифрами;
• перелік рекомендованих вентиляторів із зазначенням витрати/тиску;
• орієнтовні місця встановлення (стіна, дах, повітроводи);
• варіанти «мінімум/оптимально/преміум» по обладнанню.

Всі подальші кроки — проєктування, монтаж, автоматика — вже спираються на цей базовий підбір.