Як ми проєктуємо загальнообмінну та місцеву вентиляцію для цехів та майстерень.
У цехах основні проблеми — пил, дим, гарячі гази, локальні забруднення на верстатах і робочих місцях. Часто загальнообмінна вентиляція є, але вона не справляється з локальними джерелами.
Ми завжди розділяємо задачі:
Для розрахунку загального повітрообміну беремо кратність n = 4–10 в залежності від типу виробництва та кількості джерел.
Для місцевих витяжок важлива не тільки витрата, а й швидкість захоплення біля джерела:
L = v × A
де L — витрата через зонт/кожух, м³/год;
v — швидкість повітря в отворі, м/с (часто 0,7–1,2 м/с);
A — площа отвору, м².
Далі рахуємо втрати тиску в повітроводах (довжина, повороти, трійники, фільтри) і підбираємо радіальний або пиловий вентилятор з потрібним тиском.
На основі цих даних ми пропонуємо схему: де ставити зонти, які повітроводи та вентилятори потрібні, як організувати приплив свіжого повітря.
Оцінюємо джерела пилу/аерозолів/тепла, організовуємо локальні відсмоктування та загальнообмінну вентиляцію з урахуванням опору мережі.
Потрібно визначити зони, джерела забруднення/тепла, необхідний повітрообмін і доступні місця для монтажу. Далі підбираємо схему та обладнання.
У більшості випадків так: без припливу виникає розрідження, падає ефективність витяжки і зʼявляються протяги через неочікувані місця.
Орієнтовно — за кратністю повітрообміну або за виділеннями (тепло/пил/волога). Для точного підбору потрібні дані по обʼєкту.
Так: правильний підбір вентилятора, частотне керування, глушники, віброопори та оптимізація повітроводів.